Презентація досвіду

Презентація

РОЗРОБКА ПЛАНУ-КОНСПЕКТУ З УЧНЯМИ 11-х КЛАСІВ

РОЗДІЛ III: ВОГНЕВА ПІДГОТОВКА.

ТЕМА № 3. Ведення вогню з місця по нерухомих цілях і цілях, що з’являються.

Урок 2. Влучність стрільби. Вибір цілі, прицілу та точки прицілювання. Вивчення умов виконання стрільби з автомата (пневматичної гвинтівки). Практичне тренування.

Мета: 

- нагадати основні заходи безпеки при проведенні стрільб в тирі та на військовому стрільбищі;

- навчити учнів вибирати цілі, приціл і точку прицілювання;

- вивчити умови виконання стрільби з автомата і виконати норматив №1 з вогневої підготовки;

- виховувати почуття гордості за вітчизняну зброю, впевненість у її надійності та усвідомити необхідність у майстерному володінні зброєю;

- тренувати, почуття товариськості і колективізму, готовності до взаємодопомоги, виконання бойового завдання, інші високі морально-бойові якості.

Навчальні питання:

 Заходи безпеки при проведенні стрільб в тирі та на військовому стрільбищі.

 Влучність стрільби. Приготування, прицілювання і спуск курка.

3. Вивчення умов виконання стрільби з автомата (пневматичної гвинтівки). 

Практичне тренування.

Учні мають знати:

- основні заходи безпеки яки необхідно дотримуватись при проведенні стрільб в тирі та на військовому стрільбищі;

- прийоми і правила стрільби з автомата;

- визначати приціл і точку прицілювання у положенні лежачи з упору;

- що таке рівна мушка і яке її значення при прицілюванні;

- характерні помилки при прицілюванні і спуску курка, до яких наслідків вони призводять.

Учні повинні вміти:

- виконувати основні заходи безпеки при проведенні стрільб в тирі та на військовому стрільбищі;

- визначати приціл і точку прицілювання у положенні лежачи з упору і призводити постріл;

- виконувати норматив №1 з приготування до стрільби з автомата Калашникова.

Учні повинні засвоїти терміни і поняття:

- заходи безпеки при проведенні стрільб; 

- організація і порядок проведення стрільби; 

- влучність стрільби; приготування до стрільби;прицілювання» рівна мушка; 

- спуск курка; 

- норматив №1 з приготування до стрільби з автомата Калашникова.

Місце заняття: шкільний тир.

Час: 45 хв.

Метод проведення уроку: комбінований.

Обладнання: плащ-намет - 2; макети автомата Калашникова -2

Міжпредметні зв’язки: фізична культура, фізика.

Структура уроку

Організаційний момент - 2 хв.

Актуалізація опорних знань і умінь учнів - 8 хв.

Вивчення нового матеріалу – 30 хв.

Закріплення нових знань і умінь учнів - 2хв.

Підсумок уроку – 2хв.

Домашнє завдання – 1хв.

Хід уроку

1. Організаційний момент – 2 хв.

Шикування взводу в одну (дві) шерен­ги командиром взводу, перевірка за списком та зовнішнього стану учнів, віддача рапорту вчителю, привітання вчителя (тренування декілька раз – в разі потреби ).

2. Стройове тренування: стройова стійка; повороти праворуч, ліворуч, кругом;

3. Оголошення теми, мети та порядку вивчення матеріалу.

4. Виконання команди: «Ро­зійдись!», «Сісти за учбові столи!».

Актуалізація опорних знань і умінь учнів – 8 хв.

Перевірка вивчення і виконання домашнього завдання:

- яки міри безпеки встановлюються на військовому стрільбищі з метою запобігання нещасних випадків?

- розкажіть про порядок проведення стрільб на військовому стрільбищі;

- покажіть практично як виконується команда «До бою!».

 

III. Вивчення нового матеріалу – 30 хв.

Заходи безпеки при проведенні стрільб в тирі та на військовому стрільбищі.

 КАТЕГОРИЧНО ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- заряджати зброю бойовими та холостими патронами до сигналу «Вогонь» (команди керівника, командира);

- направляти зброю на людей, в сторону або у тил стрільбища незалежно від того заряд­жена вона чи ні;

- відкривати та вести вогонь з несправної зброї, несправними боєприпасами або боєприпасами, які не передбачені таблицями стрільби для даної системи;

- відкривати та вести вогонь за межі небезпечних напрямків;

- відкривати та вести вогонь при піднятому білому прапорі на командному (дільничному) пункті та укриттях (бліндажах);

- відкривати та вести вогонь по бліндажах, незалежно від того, знаходяться у них люди, чи ні, а також по інших спо­рудах (вишках, тригонометричних пунктах та декоративному обладнанню);

- залишати, де б то не було заряджену зброю або передавати її іншим особам;

- залишати на вогневій позиції (місці для стрільби) індивідуальну зброю без команди керівника (командира);

2. Влучність стрільби. Приготування, прицілювання і спуск курка..

  Влучність стрільби

Щоб навчитися влучно стріляти з автомата, необхідно виробити стійкі навички виконан­ня прийомів стрільби. До цих прийомів належать: приготування, прицілювання, спуск курка.

  Приготування до стрільби. Правильне приготування до стрільби передбачає стале положення і того, хто стрі­ляє, і гвинтівки. Це має вирішальне значення для влуч­ності стрільби. Найзручнішим положенням для стрільби є положення лежачи (мал. 1), бо воно забезпечує най­кращу сталість для стрільця і автомата.

Приготування до стрільби включає такі моменти: при­йняття положення до стрільби, заряджання автомата, прикладка автомата.

Положення для стрільби лежачи з автомата приймається у такий спосіб. Тримаючи авто­мат у правій руці дуловою частиною вперед, зробити правою ногою повний крок уперед і трохи вправо. Нахи­ляючись уперед, опуститися на ліве коліно. Потім, обіпер­шись лівою рукою об землю, опуститися на стегно лівої ноги і передпліччя лівої руки. Лягти на лівий бік і швидко повернутися на живіт, трохи розкинувши ноги в боки носками назовні. Корпус перебуває під кутом 25-30° до площини стрільби. Гвинтівку кладуть цівкою на долоню лівої руки.

Заряджання автомата проводиться так: пристигнути магазин, відвісти затвор у крайнє зад не положення і відпустити його.

Мал. 1. Положення для стрільби лежачи з руки

Прикладка автомата здійснюється таким чином. Лікоть лівої руки відводиться точно під автомат, передпліччя цієї ж руки просовується вперед настільки, щоб цівка лежала не на пальцях, а на долоні лівої руки між великим і вказівним пальцями. Правою рукою взяти приклад і встановити його на плече так, щоб відчувалося прилягання до плеча усього затильника, а його середина впиралась у виїмку плеча. Далі кистю правої руки без напруження охопити шийку приклада, а вказівний палець накласти першим суглобом на спусковий гачок і лікоть вільно опустити на землю (підлогу). Голо­ву трохи нахилити вперед і, не напружуючи шию, праву щоку прикласти до верхньої частини приклада (мал. 1).

Приготувавшись до стрільби, потрібно перевірити правильність прийнятого положення (мал. 2). Закінчивши прикладку, прицілитись, потім заплющити на декілька секунд очі, після чого, розплющивши праве око (або ліве, якщо стрілець лівша), подивитися, як спрямоване автомат відносно мішені. Якщо мушка відхилилася на­ліво від точки прицілювання, то весь корпус слід подати вліво, не пересуваючи лівого ліктя. Якщо автомат спрямоване вправо, то потрібно зробити те саме, але тепер у правий бік. Якщо автомат спрямоване нижче точки прицілювання, то слід увесь корпус подати назад, не пересуваючи ліктів з місця, і, навпаки, якщо автомат спрямоване вище, то корпус подати вперед. Правильним вважається положення, якщо під час перевірки мушка залишається точно під точкою прицілювання.

При стрільбі лежачи можна користуватися упором — мішечками з піском чи тирсою (мал. 2). При стрільбі з упора кисть лівої руки кладеться на упор, а на неї кладеться цівка

Мал. 2. Стрільба лежачи з упором

автомата. Корпус зміщується вперед або назад доти, поки не займе зручне для себе правильне положення.

У стрілецькій практиці відомий ще один прийом стрільби з упора. Він відрізняється від попереднього тим, що автомат кладеться на упор, а ліва рука підтримує приклад знизу.

Далі практичне тренування в приготуванні до стрільби. Виконання нормативу №1.

Прицілювання — це надання каналу ствола напря­му, необхідного для того, щоб уразити ціль. Виконується прицілювання за допомогою прицілу та мушки.

При стрільбі з відкритим прицілом для прицілювання необхідно зажмурити ліве око, а правим дивитися крізь проріз прицілу на мушку і встановлювати її таким чином, щоб її верхівку було видно в центрі прорізу прицілу на од­ному рівні з краями. Таке положення мушки називається рівною мушкою. Головну увагу приділяють правильному положенню мушки в прорізу прицілу і лише періодично, для уточнення прицілювання, переключають зір на точку прицілювання.

При стрільбі у ціль із чорним кружком («яблучком») рекомендується прицілювання здійснювати з невеликим просвітом, щоб під час прицілювання можна було чітко бачити обріз «яблучка» (мішені) і верхівку мушки. Величина просвіту залежить від особливостей зо­ру стрільця і має бути однаковою при кожному пострілі. Характерні помилки в прицілюванні: отже, за рівної мушки кулі потрапляють у ціль. Якщо мушка дрібна, то кулі підуть нижче; якщо мушка велика, то кулі підуть вище; якщо мушка спрямована вправо, то кулі підуть управо; якщо мушка спрямована вліво, то кулі підуть уліво. Коли гвинтівка завалюється в той чи інший бік, то відповідно у той бік і вниз буде відхилення.

На влучність стрільби істотно впливає дихання стріль­ця. Якщо не затримати дихання під час спускання курка, зброя матиме значне коливання по вертикалі і гори­зонталі, бо приклад при видихові опускається, а ствол піднімається, а при вдиху — навпаки. Щоб цього не від­бувалося, необхідно в момент прицілювання і спуску кур­ка затримати дихання. Перед спуском курка треба зробити вдих, а потім неповний видих і затримати дихання на 7-10 секунд. Цього часу цілком достатньо, щоб правильно прицілитися і зробити плавний спуск курка.

  Спуск курка. Основою влучного пострілу є поєднання сталого положення зброї, правильного прицілювання і спуску курка. Можна добре і правильно прицілитися і за­тримати вчасно дихання, але якщо різко натиснути на спусковий гачок, то куля полетить з великими відхилен­нями, бо різкий рух пальця зіб'є наводку. Тому потрібно після затримки дихання плавно і рівномірно натискати на спусковий гачок, одночасно стежачи за правильним положенням мушки в прорізу і точкою прицілювання. Вказівний палець слід накладати на гачок першим сугло­бом, а сила тиску пальця повинна бути рівномірно спря­мована вздовж осі каналу ствола. При неправильному положенні пальця на гачку сила тиску спрямовується під кутом, що призводить до зміщення гвинтівки, і приціл збивається.

IV. Закріплення нових знань і умінь учнів – 2 хв.

1. Назвіть основні заходи безпеки яки необхідно дотримуватись при проведенні стрільб в тирі та на військовому стрільбищі.

2. Назвіть характерні помилки при прицілюванні і спуску курка, до яких наслідків вони призводять.

Підсумок уроку – 2 хв.

- Наголошення темі уроку та % досягнення поставленої меті.

- Оголо­шення оцінок, особисті зауважен­ня, щодо відповіді учнів та виконання ними стройових вправ, терміни усування недоліків.

VI. Домашнє завдання – 1 хв.

Підручник «Захист Вітчизни» ст. 138-145, конспект. Тренувати виготовлення для стрільби лежачи з упору і норматив №1.

Опис досвіду

В своїй роботі по викладанню предмета «Захист Вітчизни» стараюся довести до учнів статті з Конституції України, Законів України про захист Вітчизни, допомагаю усвідомити, що захист Вітчизни, територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Для підняття духу патріотизму, гордості за свою державу, використовую між предметні зв’язки, зокрема, використовую українську мову та літературу, історію, географію.

     Наприклад:

    Я - українка! Вигодувана й випестувана материнською піснею, бабусиною казкою. Понад усе  в житті люблю лагідну й щиру нашу мову, отчий край, де я виростала, рідну мою Україну.

    Я - українець! Добрий господар, вірний заповітом батьків і дідів наших, славний захисник свого роду і Вітчизни.

    Україна – наша рідна країна. Це та земля, де ми народилися і живемо, де живуть наші батьки, де жили наші предки.

    Давня легенда розповідає, що на світанку нашої Землі Бог оглядав творіння рук своїх і, натомившись, вирішив перепочити. Земля, де спустилися Бог з ангелами,

була вельми багатою на сонце, звірів та пташок. А найбільше сподобалися Богові люди того краю. До якої хати не заходив він зі своїми супутниками, - всюди їх зустрічали хлібом та сіллю. Так сподобалася Богові та місцина, що він став часто сюди навідуватися зі словами:

-         Рушаймо у край!

Кажуть, що з того і пішла назва нашої держави – «Україна».

    Що ж ми можемо підкреслити з географії? Україна що знаходиться на півдні Східної Європи, є однією з найбільших європейських країн. За своєю територією (603,7 тис. км²) вона більша за Францію, поступаючись тільки європейській частині Росії. Щоб перетнути її з заходу на схід, потрібно подолати 1300 км., а з півночі на південь – 900 км. Суттєвою рисою географії України є відсутність природних бар’єрів: за винятком Карпатських гір на Заході та невеликого Кримського хребта на півдні, 95% території України – це рівнина, яка в середньому підіймається над рівнем моря на 175 км. Єдиним внутрішнім кордоном, що розділяє її на лівобережну та правобережну частини, є – Дніпро третя за довжиною ріка в Європі. Майже половина її довжини (981 км.) припадає саме на територію України. Столицею України є місто Київ.

    Таку суху довідку про Україну може дати нам географія.

    Але ж в нас є ще українська література… що ж вона скаже?

                                    

                                     

                                        «Україно моя! Чисті хвилі ланів,

                                         Променисті міста, голубінь легкокрила!

Або ж…

                                    … Буває, часом сліпну від краси,

                                         Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,

                                         Оці степи, це небо, ці ліси,

                                         Усе так гарно, чисто, незрадливо,

                                         Усе як є – дорога, явори,

                                         Усе моє, все зветься Україна.

                                         Така краса, висока і нетлінна

                                         Що хоч спинись і з Богом говори…»

                                                                              (Ліна Костенко)

Коли кожен учень зміг згадати собі красу рідного краю, красу своєї Батьківщини, коли серця наповнюються гордістю за свою Вітчизну, за себе, ми поволі переходимо до історії.

    … Тому протягом усього свого існування українському народу доводилось вести боротьбу проти чужоземного поневолення. Тому в історії України – безліч спустошливих війн, жорстокого гноблення і нелюдського страждання, яких країна зазнавала через свої природні багатства і миролюбність свого народу.

    На довгому історичному шляху, який пройшла наша країна, було чимало складних і суперечливих подій, високих злетів і нищівних поразок. Початок його сягає у глибоку давнину…

    Після цього ми робимо невеличкий екскурс в історію з метою згадки тих, хто міг охороняти та обороняти нашу землю.

    … У древніх слов’ян воєнна організація спиралася на роди і племена. Найважливішим завданням роду було – обороняти своїх людей від ворожого нападу. Рід дбав про зброю та всякі воєнні засоби, приготовляв оборону оселі, держав сторожу, щоб устерегтися перед несподіваним нападом ворогів. Рід, де була основна воєнна фармація, що репрезентувала водночас посвячених людей, оселю, господарську організацію і відділ війська. Провід над військом роду мав найстарший в роді, або той, кому члени роду доручили цей зв’язок.

    Вищою організацією було плем’я. В часі небезпеки поблизькі оселі домовлялися, як виступити на ворога, закладали спільні укріплення, підготовлювали місця, де все населення могло сховатися. Деякі племена мали більші воєнні сили, поширювали свою владу на широкі простори і засновували тривкі держави.

    Аскольд і Дир, Олег, Святослав – це ті могутні постаті, що нашу історію з тісних закутин вивели у широкий світ, пустили українські кораблі на Чорне море, повели свої полки на Кавказ і на Каспій, дотягли до Дунаю і балканських гір.

    Ядром їх війська були лицарі, заковані в залізо, з обосічними мечами, зв’язані військовим братерством, відважні і на все рішучі. Вони дали нам перший зразок війська, що знало сувору дисципліну – найважливішу з військових чеснот. За їх прикладом почала творитися наша дружина, лицарське прибічне військо князів.

    З появою козаків починається нова доба в історії українського війська. Всі наші давніші військові формування організовувалися з почину держави і мали характер державного війська. Козаччина постала іншим способом, вона вийшла з суспільних низів, була від початку народним військом.

    Перші козацькі ватаги складалися з людей різного походження, різних станів і різних народів, їх єднала разом тільки охота до воячки, потреба переживань, охота погуляти в степах, здобути собі здобичу.

    Дмитро Вишневецький, Петро Сагайдачний, Михайло Дорошенко зуміли опанувати небезпечну течію і перетворили козацькі ватаги у правильне, здисципліноване військо. Запорізьке військо стало українським національним військом.

    Крути… Там з жорстоким ворогом у боротьбу стали юнаки, які ніколи не тримали в руках зброї – студенти Київського університету Святого Володимира та учні гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства, їх було триста. І вони поклали голови за волю України. Цвіт нашого народу, його славні сини, які у розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче , що є у кожного з нас – життя.

    Однією з наймасштабніших скорботних подій ХХ століття, однією з найболючіших ран людства, яка болить досі чи не в кожній родині в Україні, була Друга світова війна та її складова частина – Велика Вітчизняна війна.

    У віках залишиться великий подвиг народу, який зупинив чорну примару фашизму. Український народ виявив чудеса героїзму, стійкості, мужності, бився за кожен клаптик рідної землі до останнього подиху, до останньої краплі крові.

    Дальше пропоную дітям поцікавитися, погортати старі сімейні альбоми, розпитати дідуся й бабусю, маму й тата про тих з їхнього роду, хто захищав Батьківщину. Говорю: - «Твій рід – криниця твого життя. Вшановуй предків своїх, які зберегли для тебе мир на землі. Будь достойним їхнього подвигу.»

     З початком російської агресії на сході України багато патріотів рідної землі пішли захищати Батьківщину.

     Олег Нетребко… Молодий хлопець з Миколаївщини, гранатометник, захисник Донецького аеропорту загинув від гранати російського найманця, захищаючи свободу та незалежність України.

    Владислав Остапенко… Родом з Кривого Рогу. Загинув за мирне життя українців.

    В’ячеслав Лисенко… Родом з Полтавщини.

    Віталій Нагорнек… Родом з Кривого Рогу. Загинули в Донецькому аеропорту, захищаючи рідну землю.

    Андрій Купріянов… Родом з Херсонщини. Загинув під завалами нового терміналу за Україну.

    Олексій Болдирєв… На БМП підірвався на фугасі. Хлопець-сирота воював за вільну Україну.

    Дмитро Загородний … Родом з Бережинець Теофіпольського району. Підірвався на міні у районі Маріуполя. Віддав життя за Україну.

    Віталій Мовчан, наш випускник, родом з Теофіполя, воював у складі прикордонного загону на південних рубежах Донецької області, біля Савур-могили, звільняв рідну землю від російських загарбників.

    Роман Паламарчук, наш випускник, родом з Теофіполя захищав Українську землю в складі 54 бригади.

    Андрій Бондар, наш випускник, родом з Теофіполя захищав Україну у складі    бригади.

    Артем Комісарчук, наш випускник, родом з Теофіполя, захищав Україну у складі 54 бригади.

    Дмитро Шуляк, наш випускник, родом з Теофіполя , продовжує боронити рідну землю у складі 8-го полку спеціального призначення.

    Сергій Гренчишен, наш випускник, родом з Теофіполя, продовжує захищати рідну землю.

                                     Ми Воїни. Не ледарі. Не лежні.

                                     І наше діло праведне й святе.

                                     Бо хто за що, а миза незалежність

                                     Отож нам так і важко через те.

                                                                     Ліна Костенко

                                    Стоять, присягають тобі на шаблях.

                                     І жити і вмерти з тобою.

                                     І прапори рідні в кривавих боях

                                     Ніколи не вкрити ганьбою!

                                                                     Олександр Олесь.

                                    За волю стоятиму я до загину,

                                    І прапор Шевченка онукам віддам

                                    Лише Батьківщина, лише Україна

                                    Світитиме вічно прийдешнім вікам

                                                                     Ігор Колениченко

    «Що ж стосується мене, то не пошкодую ні сил, ні життя, готовий до будь-яких небезпек, все віддам для загальної свободи і спокою, і душа моя не втішиться, поки не досягну цієї мети, яку я найвищим прагненням своїм поклав»

                                                                                               

                                                                        Б. Хмельницький , 1648 рік.   

Мета та завдання предмета "Захист Вітчизни"

Конституція України визначає
захист Вітчизни обов’язком громадян України, найважливішою функцією держави. Безпека людини, її життя і здоров’я визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Програму з предмета «Захист Вітчизни» розроблено на основі вимог Конституції та законів України про захист Вітчизни і Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

Головна мета навчання предмета - розвиток особистості учнів, формування їх готовності до захисту Вітчизни та дій в умовах надзвичайної ситуації.

Завдання курсу предмета:

- підготовка молоді до захисту життя і здоров’я, забезпечення власної безпеки і безпеки людей у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часу;
- підготовка молоді до служби у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, виконання військового обов’язку в запасі.

На основі визначення головної мети і завдань та відповідно до Державного стандарту предмет визначається за трьома змістовними лініями:
- основи військової справи та військово-патріотичного виховання;
- основи попередження і захисту у надзвичайних ситуаціях;
- основи медичних знань, надання першої допомоги.

Захист Вітчизни - священний обов’язок кожного громадянина України

вчитель предмета «Захист Вітчизни»

Теофіпольського НВК

«ЗОШ школа І ступеня-гімназія»

Теофіпольського району

Хмельницької області

Яцух Василь Леонідович